Кажуть, липневий шлюб такий,
Як та калина, гірко-кисла,
Якби ми знали, все-таки,
Біда яка, яка біда нависне…
«Я буду іншу цілувать,
Як зазвучить весільне «гірко», –
Мов передсмертні, ці слова
В душі його назавжди згіркли.
Не та стояла поряд з ним.
Яку запрошував до себе,
Яка приходила у сни,
А жити з іншою, бач, треба…
Летіли зграєю літа
Його й її. Дорослі діти…
Та коли липа зацвіта,
Зима приходить серед літа.
З них кожен жив своїм життям,
Ловив удачі, падав з болем.
З своєю парою, з дитям
Ішли своїм життєвим полем.
А долю ж ані обійти,
Ані об’їхати не можна,
Заборонила їм зійтись,
Тож гірко-кислий липень кожний. 25.04.2012.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)