[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8z_HbbH2S1k[/youtube]
Осінній сад, всіма забутий,
Аж до наступної весни.
Та як самотнім йому бути?
Це знов поринути у сни?
Блукає сонце по алеях,
Хитає вітер ліхтарі.
Тут хазяйнує осінь-фея,
Та я радію цій порі.
Люблю в осінній теплий вечір
Пройтись в осінньому саду.
Це від проблем маленькі втечі.
Тут для душі спочин знайду.
Мій добрий сад, ти вже безлистий...
Як постарів ти з тих часів.
Та до лиця мороз сріблистий,
Що передчасно тебе вкрив.
А вітер листя знову носить.
Твоїх слідів вже не знайду.
Та все вчувається твій голос...
Мене чекай... Я вже іду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615883
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2015
автор: Н-А-Д-І-Я