А ти бачила його очі?
Не колір, а шепіт душі?
Там печаль гуляє щоночі
Сняться холодні, осінні дощі.
А ти знаєш які в нього руки?
Та не шрами, а сила любові?
Втомившись нести свої муки
Не відпустить, тручи до крові.
Заради неї віддасть найдороще,
ЇЇ біль у небес обміняє на свій.
Щастя собі обере найкоротше,
Топлячи острів здійснення мрій.
І ти кажеш, що знаєш його
Ні разу не бачачи його сліз?
Авжеж: мужчини не плачуть -
Так говорять ті, хто очей не бачить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615838
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2015
автор: Оксана Бугрим