Не можна ненавидіти людину
За те, що з Білорусії вона чи з Криму
Ми всі походження одного з вами
Бо ми народ один - усі ми є слов'яни
Скажіть же, хто хотів із вас такого дива,
Щоб рідна мати свого сина
На поле бою посилала воювати
Зі своїм же рідним братом?
Ми з вами всі одного роду,
Й навіщо так псувати вроду
Свою історію та щастя насолоду?
Невже не хочете ви миру?
Невже набридли вам світанки?
Невже свою ми вдачу щиру
Покладемо під братські танки?
Невже надія в домовині
Вже бачить свій останній сон?
Невже не будемо єдині
Та не врятує нас закон?
Я вірю в краще, вірю в силу
Я вірю,зійде наш врожай
Не ритимуть для нас могилу
Та ще побачимо ми рай
Не дарма стільки ми боролись
Не дарма проливали кров
Хоч боляче й не раз вкололись
Щоб вийти з цих брудних оков...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615670
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.10.2015
автор: Katbon