Душа роздерта, як лахміття на шматки,
Як той непотріб, що нікому вже не треба.
Хотіла щастя та все вийшло навпаки
І почуття такі - неначе впала з неба.
Неначе витерли ногами увесь бруд,
Усе багно, що за життя зібрали.
Об мою душу... Тільки не збагну,
За що, чи задля чого покарали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615641
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2015
автор: Наталія Дим