…може…

Скільки  потрібно  ночей,
щоб  оповити  свій  жах,
що  навіть  корні  пече
кіс…  і  без  слів...  і  в  словах…  ?...
Тисячі  –  після  двохсот?...
Чи  то  двохсотих  пітьма?...
Очі  закрити…  і  рот…
ніби  нічого  нема?...
Мабуть,  що  Богу  начхать
і  на  друк  старих  новин…
і  на  «Грушевського  п’ять»…
і  в  «Ряд  Охотный  один»…
і  в  спільно  зварений  борщ,
щільно  розібраний  в  кров…
і  на  просолений  дощ
з  мертвих  очей  стрімголов?…

…може,  потрібно  плече?...
і  будь–яке  –  залюбки?...
може,  галера  –  тече?...
може,  ми  всі  –  пацюки?...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615594
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.10.2015
автор: Циганова Наталія