Скільки потрібно ночей,
щоб оповити свій жах,
що навіть корні пече
кіс… і без слів... і в словах… ?...
Тисячі – після двохсот?...
Чи то двохсотих пітьма?...
Очі закрити… і рот…
ніби нічого нема?...
Мабуть, що Богу начхать
і на друк старих новин…
і на «Грушевського п’ять»…
і в «Ряд Охотный один»…
і в спільно зварений борщ,
щільно розібраний в кров…
і на просолений дощ
з мертвих очей стрімголов?…
…може, потрібно плече?...
і будь–яке – залюбки?...
може, галера – тече?...
може, ми всі – пацюки?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615594
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.10.2015
автор: Циганова Наталія