Відблиски світла, малюнки на вікнах,
усе,що довкола, таке непомітне.
Я хочу до тебе,т а щось зупиняє,
торкнувся би неба, не не відчуваю.
Тебе я по волі на мить забуваю,
і чути не хочу, і знати не знаю.
Не бачу тебе я і годі радіти,
спустився би з неба, та крила де діти?
Не знаю,як збути думки ті про тебе,
до кого хилитись, куди притулитись?
І ночі не ночі, і дні вже не дні,
До тебе так хочу, а наче і ні.
В усьому шукаю якісь мінуси,
зустріти бажаю й не ставлю плюси.
Без тями кохати вже більше не можу,
Утримую пристрасть в заставленій ложі.
На тому і годі, це наче роман,
з кривавими плямами, зі шрамом в серцях.
А час все розставить на гідні місця,
І я відлітаю кудись в забуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2015
автор: Васильева