…пам’ятаю
колись у дитинстві
я грів у руках молоко
а на вулиці три п’яниці
вистукували доміно
я мав тоді сірі очі
і списані зошити днів
і скрипку
яку поночі
залишити я не хотів...
...осінь мандрує роками
даруючи вихор спідниць
я знову іду дворами
де бачив я трьох п’яниць
вже сіпає ліве око
вже стомлено п’є душа
та буду на світі я доки
не виїсть мене іржа…
…я бачив руїни і море
ковтав розпечений сніг
і друга останній подих
зловити губами встиг
і всюди де я прокидався
і там де любив колись
я згадував і всміхався
мудрості трьох п’яниць…
…і навіть якщо розчинюся
у пеклі підземних столиць
шукай мене тут
я молюся
за плечима у трьох п’яниць
я маю такі ж сірі очі
і зошити чистих надій
той самий усміхнений хлопчик
бачиш мене?
радій!
збірка " Небесний оркестр"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615570
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.10.2015
автор: Валентин Терлецький