Мости вже розвелись,
І долі,ті , які сплелись,
Здавалося надовго, можливо назавжди.
Часи вже ті минулись.
І так, о так не треба дум сумних
Тож відпустімо,і забудьмо їх,
Нехай колись прийдуть нам вітерцем,
Легеньким,ледь помітним,
І повернемося до них лицем,
Ласкаво і привітно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615566
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2015
автор: Tanja