Ти створений для зимового ранку,
А я для літнього вечора
З нетерпінням чекаєш світанку,
А я знову приречена
Моя душа вже померла,
Твоя продовжує жити
У венах тече кров ще тепла,
Я маю змогу любити
В твоїх очах є надія,
В моїх вже погасла давно,
Для мене світ сірий
Як чорно-біле кіно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615497
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2015
автор: Katbon