Дуже дякую Antonina Vinnitskaya за її вірш
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614943
[i]Прочитавши який мене нарешті там прорвало
(і "ні" переконанням, що вони всі встав, що завважиш сам за краще)[/i]
Ходять по вулиці послідовні люди,
перебираючи в думках прообіцяне Завтра.
Я-не_слухаю-"завтра" людина.
Але Це всюди, як навала давлячого
міських стін багатоповерхівок,
політичного відтягування,
давить на мозок, тупа секунда вражень
від почутого всюди і повсякчас, не пробачаю
нічого, та воно не вщухає, лунає, як ниючий біль,
манить тебе немов здерта пломба,
підхоплене тими, хто
втомився, або "побачив" течію,
Звіритись із затаяним списком, послати кондуктора,
купити "чуючого мене" непотребу, слухати
медіа, мої цілі розмиті,
"А з кого вибирати?", це, як поза в якій менше болить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615335
Рубрика: Верлібр
дата надходження 23.10.2015
автор: Кому боляче?