Залиши мені кілька акордів.
Я навчусь, і заграю сама.
Ними линутиму до безодні
Через гори круті і моря.
Будуть плакати сосни смолою
У лісах, що приспали віки.
Не даватимуть серцю спокою
Буйні води мілкої ріки.
Переливами зорі купатимуть
Там безкрайню красу атмосфери.
А за ними Нептун обійматиме,
Й цілуватиме руки Венері.
Залиши мені кілька акордів
Серед мороку п'яної тиші.
Я не прагну до диких рекордів,
Тільки музики з присмаком вишні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615284
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.10.2015
автор: Юлія Антоняк