Передчуття…

Передчуття…
І  знов  передчуття
Напевно  осінь  може  чути  тишу
І  їй  знайомі  риси  майбуття
І  їй  на  розсуд  я  мабуть  залишу

Бажання  бігти  в  темну  далечінь,
Щоб  там  знайти  таку  жадану  мрію
Вона  знайде  посеред  ста  видінь
Єдиний  шлях  і  підштовхне  до  дії

А  може  промовчить-
Вирішуй  сам,
Куди  тебе  покличе  вранці  серце
Передчуття…
Не  вірю  їм  та  снам
Вони  під  ранок  сиплються  як  скельця

Але  тебе  я  все  одно  знайду
Сьогодні  день,  коли  здійсняться  казки
І  я  іду,  до  тебе  вже  іду
І  знаю  точно,  обійду  всі  пастки

Наздожену,  куди  б  ти  не  втекла
Зумію  знову  розпалить  кохання
Пробач  мені  образливі  слова
Не  обрікай  обох  нас  на  страждання

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2015
автор: Наталі Рибальська