Полотно сіре нерІвняне
з плямами мокрими, темними:
трохи тІ́ней будинкових,
трохи тІ́ней непевних...
...Дощ припускає. Знову,
як у дитинстві минулому,
тугу наводить тЕмінь
в обОді лампи понурому.
Непрояснілий день
сутінками загущується,
тягне тЕмряву містом,
тисне чОгось пропущеністю...
...Та коли світло навпроти
з вікОн на асфальт обтрушується,
змінюється нудьга
передчуттям присутності.
Клацне у дверях замОк,
погляд назустріч – з паролями...
затишок у кутку
згорнеться парасолями.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615190
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2015
автор: Artemis