Давай наступимо на горло своїм мріям,
Бо наказали нам -і ми усі здались.
Ми живемо завжди в обІцянках брехливих,
На бігборди здаля «милуючись» увись.
Нам, як лелекам, обрізають крила,
Переконавши – повзати нам легш...
Кузьма, ти був правИй, що ми - терпИли.
Слідкуй за ними звідти й справедливість верш.
А ми - малі і недалекі діти,
Які не розуміють хто ж у них батьки?
І за добро і чесність нас щосили бито.
Одне питання...На усі віки.
Слова-полОва. Кожен стеле свОго.
І де те краще? Щось його нема...
Та кожен обира свою дорогу,
Ридаєм всміх і плачем жартома.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614943
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.10.2015
автор: Antonina Vinnitskaya