Моя Держава завжди при мені-
Десь поряд з волею у серці.
Мою Державу видно в мене на лиці;
Це, наче, моє відображення в люстерці.
Мої рани- це її окопи,
Мої зморшки- її втомлена земля.
Моя Держава- це мої турботи,
Моя Держава- це, мабуть, я...
І я творю її такою.
Як кожен з вас - не думаю про це,
Але Держава не живе зі мною,
Проте я у неї все ще є...
Моя Держава вже втомлена і спрагла-
Її розтягують з усіх сторін...
А відображення - це все ж правда:
Держава та, яку сам собі створив...
Мій друже, глянь на відображення своє
І там побачиш, що накоїв...
Держава- ти...! І ти її лице...!
Умий водою, прокидайся, годі!
03.06.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614921
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.10.2015
автор: Alex Storozhuk