Придай мене вогню тому, що я не гідний
Бути знов присутнім у цьому домі світла
Кидай в мене каміння тому, що жалюгідне
Моє ставлення до тебе і до свіжого повітря.
Я деколи не знаю де мої чорні тіні.
Може ходять по підвалах, їдять свіжий коровай .
І знову ми у цьому слабкому мерехтінні
Оглядаємо чи цілий наш рукотворний край.
І вбивця наших душ блукає десь побли́зу
Тримає в руці хрест, скрижалі і щита.
Він молиться на нашу стосункову кризу
На всі наші проблеми розміром з кита.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2015
автор: Сонячний