Що примушує жити без тебе?
Та до біса це кляте буття
Все ж залишився ти як потреба,
Без якої не тямлю життя.
Ти забрав моє серце, так й годі
Віддала все кохання тобі.
А у грудях щемить щось і бродить,
згубна думка в моїй голові.
Відспівали пісні всі, так само,
прочитали поеми, вірші.
Де описують щире кохання,
Від якого так млосно в душі.
Загубились ті фрази у часі,
А в думках крутять кадри пусті,
зі стрічок, де знімали про щастя,
Із трагічним фіналом в кінці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2015
автор: Васильева