Земля потріскалась від болю,
Чорніє від вогню, крові,
В Донбасі, на передовій,
Лічила гільзи від набоїв
І співчувала удові.
І сльози матерів, солоні,
Ковтала і ридала теж,
Бо покоління молоде ж
В бою втрачала. Й від полону
З ворожих рятувала меж.
Давно утратила і спокій,
Втекли від тебе мирні сни,
Врожай згорів, мо’ й не рясний.
Тепер хвилює лиш: допоки?
Чи закінчиться до весни?
І думка думку гвалтувала,
Й зоря з журбою обнялась,
Неначе в вірності клялась,
Проти російської навали
Народ на спротив підняла.
7.12.2014.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614733
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 20.10.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)