Кордон душі не має чітких меж.
І хтось не зрозуміє, що ввійшов до тебе в гості;
А хтось покине, оминувши сотні твоїх веж.
Ще хтось сидітиме тут з торбиною повною злості...
І хтось вторгує тут довіру.
Комусь пощастить розвинути свій шлях-
Твоєю душею оперуватимуть сумлінно
Ті, хто наживається коли її підкосить крах.
Так, душа подібна до держави
Де буває всяко, хто б не жив.
Але в твоїх кордонах буде порядок,
Поки найрідніший промінь сонця не стане чужим...
06.06.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614654
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.10.2015
автор: Alex Storozhuk