Заквітчала осінь мамин сад жоржинами,
Що барвистим заревом на весь світ горять.
Заквітчалась доля стиглою калиною,
В сукню нареченої мене одягла.
Ніжно пестить вітер золоте волосся,
Ніч впліта у коси про любов слова.
Заквітчала сонцем мою долю осінь,
Мріями про щастя душу зігріва.
Під блакитним небом листопад кружляє,
Крок за кроком вчуся танцювати вальс.
Мамині жоржини у саду буяють,
Полум’ям любові зігрівають нас.
Заквітчала осінь нашу долю шлюбом,
Мамині жоржини у руках тремтіли.
«Я твоя навіки»,- промовляли губи...
«Я живу тобою» - вуста шепотіли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614646
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2015
автор: Mavka_Lisova