Колись наснилося кохання
Таке щемливе, молоде.
Там я із вечора й до рання
В холодних росах на світанні
Ще не втомилась від чекання,
І поруч ти зі мною йдеш...
А потім снилось про розлуку,
Мою заплакану біду.
Ти, снилось, взяв мене за руку,
Мов ще не знаєш мою муку,
А серце б'ється, стука, стука,
Бо я у сні з тобою йду...
...Відкрита рана мого болю
Я знаю і тобі пече.
Та хоч у снах мені дай волю,
Не повертайся вже, доволі -
Ми розминулися з тобою,
Моєї долі вічний щем...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2015
автор: Наташа Марос