Буває нічого не хочеться,
У думах кружля заметіль,
А за вікном гнеться тополенька,
І в проміжках чуть вітра спів.
Чи чаю з малиною випити,
Із медом сільським запашним,
Та в осінь спокійну, замріяну,
У холоді падає тінь.
Не так уже тепло і радісно
Вітаються квіти зрання,
Не так уже солодко й голосно,
Співають птахи о пів дня.
А жовтень вплітається барвами,
Прощається з ним журавель,
Курличе й курличе світанками,
По небу пливе акварель…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614620
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.10.2015
автор: Людочек