Люблю його безмежно і шалено,
Ловлю вустами, спраглими від спеки,
Молюся, щоби знов прийшов, щоденно
на підвіконня ставлю пусті глеки…
Для мене він – найбільш цілющий трунок,
Це моя Муза, мій Пегас крилатий,
Його приємний дотик-поцілунок –
Чудовий стимул, щоб вірші писати!
Він – моя радість і живильна сила,
Моє натхнення і п’янке чар-зілля,
Коли він поряд, виростають крила,
І сяє діамантами довкілля...
Скидає осінь свій наряд весільний,
Курличе сумно в небі хор лелечий,
Моє палке кохання - дощ осінній,
Сьогодні, як ніколи, він доречний!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614606
Рубрика: Присвячення
дата надходження 20.10.2015
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО