Застуда в тебе від вчорашнього вина.
У тебе жар від вранішньої тиші.
У тебе біль у грудях,а вона –
Стоїть навпроти тебе на узвишші.
Ти хочеш закричати, та німий…
Вона у тебе викрала слова.
У неї погляд давно уже пустий,
Вона тобі останній кисень віддала.
Ти задихаєшся,хапаєшся за вітер.
Тепер щосили б’єш себе у груди.
Складаєш прозу із дивно звучних літер,
Будуєш з мрій великії споруди.
Натомість,вона споруди ці ламає,
А потім йде в осінню далечінь.
Вона тебе давно вже не тримає,
А ти,давно вже перетворився в тінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614502
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2015
автор: Вікторія Єсеніна