Ну, що ти крихітко!
На цьому світ стоїть.
Чоловіки нас вміють отруїть.
Своєю хитрістю випалюють до дна.
Хоча слова! Які ж у них слова!
А обіцянки – пута золоті!
Вони до інших – ми горим в огні.
Цей біль ніколи в тебе не мине.
Візьми ножа, послухайся мене.
Навіщо сльози і таке життя
Нічого не вернуть. Все навмання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2015
автор: Сніжана Тарасенко