Надвечір`я
В надвечір`я осінь тихо стала,
Вся у барвах жовтих, золотих,
І пішла босоніж понад ставом,
Зябко кутаючись у туман,
Що пливе смугастою рікою,
Змішуючись з парою й теплом.
Осінь плине лісом у волозі,
І чіпляється малина за рукав,
М`ята ніжно гладить тонкі пальці,
І верба на вітрі тихо спить.
Захід сонця у рожевих барвах,
Край гори ховається в степах,
І червоні хвилі океана,
Розлились по небу у дивах.
Диво-світ наша Земля чудова,
Ти залита сонцем і добром,
Знову осінь у намисті гарна,
З спілим виноградом у руках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614376
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.10.2015
автор: Людочек