Відгомоніла осінь смутком…

[i]Відгомоніла  осінь  смутком
І  розчинилась  в  золоті  журба.
Цей  дощ,  знов  став  її  здобутком,
Та  в  листі  відчувається  мольба.

І  відлітали  в  вирій  птахи,
Вже  їхній  ключ,  за  обрієм  десь  зник.
Ця  осінь,  грала  з  нами  в  шахи,
І  жовтий  лист,  взяла  за  вказівник.

Догорають  її  багаття,
І  сивим  ранком,  стелиться  туман.
Знову  змінила  осінь  плаття,
Схоже  у  неї  новий  вже  роман.
[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614356
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.10.2015
автор: Валерій Кець