Тому посвячене, до долі нашої хто не байдужий!

Це  був  поет!
Його  уста  завжди  мовляли  правду!
Це  був  поет!
Він  давав  силу  рухатись  вперед!
Він  нас  навчив  подач  панів  не  брати!
Він  розповів,  що  в  них  життя  лиш  мед!
Поет  хоч  був,  та  його  вірші  й  нині
Нас  закликають  в  цьому  світі  жить,
Буть  вірним  тій  єдиній  Україні,
Любити  її  кожну-кожну  мить!
Недоля  все  життя  підстерігала:
В’язниці,  каземати,  вигнання…
Та  це  його  ніколи  не  спиняло,
Бо  для  народу  він  творив  щодня!
Кобзар-кріпак  без  грошей  і  без  хати,
Він  мав  лише  папір  і  олівець,
Носив  у  серці  пам'ять:  мами  й  тата,
Які  зустріли  рано  так  кінець!
Це  був  поет!  Ні!  Досі  він  дарує
Цю  волю,  що  ніколи  не  мине!
Хай  його  думка  вічно  ще  панує!
Хай  його  слово  –  завжди  головне!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614316
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2015
автор: Альона Мовчан