[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=tgAmEEyMPlI[/youtube]
Коли сніги деревам по коліна,
Метелиця местиме на шляху,
Мене вперед ведуть думки нетлінні.
От тільки б не піддатися страху..
Хурделиця мете і сліпить очі.
Я падаю уже у котрий раз.
Та голос твій спокійний і пророчий,
На цім шляху мені дороговказ.
Надворі невгаває, вечоріє.
І б"є холодний сніг мені в лице..
На обрію вже постать майоріє...
А ноги поналивані свинцем.
А ти іди, не маєш права падать.
Надія добавляє мені сил.
Твої слова мені весь шлях мережать...
Ще трішечки... вже видно небосхил.
І я тебе зову на допомогу,
Та постать розійшлася, ніби мла.
Враз маревом торкнулася дороги,
І в кучугурах білих попливла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614117
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2015
автор: Н-А-Д-І-Я