Не треба болю і жалю —
Зовсім не треба…
Стою край прірви на краю,
Ти — вище неба.
Здіймаю очі у блакить…
А ти — додолу
Метаєш погляд в оцю мить
З свого престолу.
Не треба болю, нарікань,
Бо це, як плаха.
Звільнись, людино, від страждань —
Злети, мов птаха!
25/06/15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614062
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.10.2015
автор: Lana P.