Тримаєш так, немовби назавжди,
Зійдуться ввечері холоднії тумани.
Це поклик туги й самоти
Кохання, смерть - два самообмани.
Гарячий дотик прорізав знову пам'ять,
Зринало все, що кинуто давно.
Так скоро проспіває тихий ранок,
Хтось залишив невипите вино.
В складах шукаю істину життя,
Хоча ти кажеш, що її немає.
За кроком крок, і все без вороття,
Нас двох ніхто вже не шукає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2015
автор: veselka