Цей теплий дощ, ця тепла літня злива...
І ми босоніж вдвох кудись йдемо.
Яка щаслива, радісна година...
«Куди? Намокнете!» - гукають нам в вікно.
Дощі! Так тихо грім гуркоче,
А дерево, мов змочене курча!
Куди йдемо? Куди душа захоче.
А що поганого ваш геній тут вбача?
Мій сад цвіте! Не айстрами – їм рано.
Це просто лілії купаються в дощах.
Ще вчора світ- немов болюча рана.
Сьогодні Рай у голубих очах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2015
автор: Сніжана Тарасенко