Черепашка вмила личко,
Взула сірі черевички,
Вбрала сукню із кісеї.
В річці вирвала лілею,
У якій сиділи бджоли,
І подалася до школи.
Небо проліском синіло,
Сонце спину мило гріло
Черепасі. А вітрець
Ліз під білий комірець
Сукні - тої, що з кісеї,
І з пелюсточки лілеї
Бджілок вигнав. Полетіли,
На ромашку в полі сіли.
Йшла мала увесь час пішки,
Черевички тисли ніжки.
Та вона не зупинялась.
До приміщення добралась,
Де була для звірів школа,
Ясен ріс і матіола.
В клас зайшла, а тут дзвінок,
Бо закінчився урок.
Сльози личком, мов слюда:
- Я спізнилась, от біда!
Вчитель:
- Слізки ти утри.
Завтра швидше виходи!
Кісея (серпанок, з тюрк . ) - легка прозора х/б тканина з ткацьким малюнком у велику клітку і набивним квітковим орнаментом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613721
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 16.10.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)