Від кави засинаю на твоїх повіках,
вкриваючись теплом і ніжністю очей.
Купаюсь в усмішці і в твоїх квітах.
У світі стільки незбагненних ще речей.
Мелодія вітрів на твоїм тілі
нагадує мені весняний ранок.
Він затамував мої прозорі мрії,
і принесе з собою кавовий сніданок.
Малюнок диких птиць і море
розкинулись у тебе на ключиці.
"Я надихатиму тебе - воно говоре, -
і відганятиму од тебе блискавиці".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613621
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2015
автор: Вікторія Єсеніна