Гриби стоять такі похнюплені...
І не тікають зі стежин.
Так і залишаться не куплені
Червоні ягоди шипшин…
Ліси неначебто зачумлені:
Їх оминають за версту.
Тож, сам на сам лишившись з думами,
Співають-шелестять смутну…
І птаство начеб не полохане,
Та навіть дятел на сосні
Повісив для гостей непроханих:
"Не турбувати до весни!"
Лиш осінь покрадьки прокралася
(Не можна, бачте, їй без змін)…
В червоне листя фарбувалося:
Тут пандемія. Вірус мін…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613317
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2015
автор: ptaha