Підняти б вітрила у вись й полетіти
без жалю, страждань та злих молитов.
А з другом відчути життя і радіти,
де не буде проливатися кров.
Життя така річ, що приносить плоди,
які ти посіяв в спіралі своїй.
І дати наснагу для себе- "Живи"
даруєш ти віру матросам. Багато.
Люди, як ті кораблі- парусові
добрі, душевні мов море хвилясте.
На зовні прекрасні, в душі загадкові
живіть, що є сили, життя- то прекрасне.
Люди, як ті кораблі...кораблі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613272
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2015
автор: Arthur Savchuk