Будуй-будуй свою стіну,
нехай зростає в висоту,
нехай чіпає неба край,
а я прийду- ти так і знай.
Хоч товсті стіни, хоч бетон,
міцна броня, із злата трон,
замість вікон сталеві грати-
тобі нема куди тікати.
Вари залізо, лий цемент-
усе зруйнується ущент.
І ти згадаєш кожну мить
як твоя пташка прилетить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613038
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2015
автор: fire_maroder