…

відступництво  осені  в  мені
маковим  зелом
вростає  у  голос
випасаю  тебе
мій  лихий  жовтню
вдаючи  умиротворення
навколішки  тихість  дерев
вкладається  у  паперові  човники
і  моя  відвага
губить  себе




фіялкою  тобі  до  рук
а  чи  до  пам'яті
бути  
бодай  округлістю
і  теплом  чужої  молитви
аби  довіку
аби  до  краю  
клятої  осені
нарешті  дійти
і  ти
будинком  на  зимних  долонях
народишся
   чийсь  недолюблений  жовтню

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612999
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2015
автор: Нова Планета