Час – пісок

А  час  іде,  його  не  повернеш
Його  не  спиниш,  не  наздоженеш
Його  не  купиш,  та  і  не  знайдеш
От  тільки  втратити  ти  можеш

Його  марнуємо,  закривши  очі
Гуляєм  в  клубах  ми    щоночі
Ми  все  ще  встигнемо,  лише  захочем
Й  про  цінність  часу  згадуємо  неохоче

А  час  суддя,  помилок  не  прощає
І  пришвидшивши  хід  життя  згорає
І  ось  вже  молодість  тебе  лишає
І  те  що  було  кольоровим,  колір  свій    втрачає

Не  просто  повірити  в  такі  трансформації
Коли  ти  молодь,  ти  надія  нації
Ми  всі  потрапим  під  дію  часової  радіації
А  час  суддя,не  призначає  компенсації






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612890
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2015
автор: sheva