Довга-довга ніч осіння
Простирадлом зоряним
Та й накрила небо синє.
Летіла просторами,
І лісами,й долинами
Навперейми з вітром,
На травичці розсипала
Намистечко біле.
Позбирати ж то не встигла,
Світанок підкрався,
Так залишились краплинки
На землі лежати.
І вже ніченька не може
Знайти те намисто,
Назва його - срібні роси,
Кришталево-чисті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612834
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський