Закохалась пара журавлина
В тихі води річки й береги,
Де сміялась квітами калина,
Де жило безсмертя навкруги.
Птахи ті, мов щастя, виглядали,
Як з яйця проклюнеться життя,
Тож по черзі до гнізда сідали…
О, якби ж було тоді знаття,
Що журавлик серце має хворе,
Прийде час: в гніздо не долетить,
Не потрапить восени за море –
Хижий птах страшну наблизить мить…
Потонули крила журавлині,
Сірим пухом зацвіла вода.
Застогнала річкова долина:
«Журавля підстерегла біда».
Аж до ранку друга все чекала
Журавлиця з дітками в гнізді,
Цілу ніч повік не опускала,
Віддана коханому газді.
Хочеться до нього притулиться,
Діткам щоб побільшало тепла,
Та вдовою стала журавлиця,
А у неї – тільки… два крила.
6.07.2013.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)