Дівка косУ свою чеше і чеше.
Хлопцю своєму все бреше і бреше
Сонце ригнуло магнітну мов бурю,
Й баба і дід її вражені дур’ю.
Кожен по своєму любиться з світом,
Осінь чи зимно, весною і літом
Крутиться, вертиться наша Земелька,
Дівка співає що любить Омелька.
А цей Омелько знов преться у мери,
Та не про нього кричать горлодери,
Мером Віталій нехай у нас буде,
Хлопцю дівчинонька впала на груди.
Дівка аж плаче, вона ж за Омелька,
В мами при ньому з’явилась земелька,
Хата висока, велика за містом,
Дівка в Омелька влюбилася звісно.
А мер Віталій боксер та і годі,
Хоч і відомий у нашім народі,
Крутиться Сонце ригає магнітом,
Та за Віталія баба із дідом.
Кожен приємний по своєму людям,
Все це вирішувать виборцям-суддям,
В мери бажають дуже багато,
Щоб збагатіти і стати нам татом.
Нащо нам тато, нам гроші потрібні,
Люди до праці щоденної здібні,
А чи Віталій, чи може Омелько
Жити щоб краще хай зроблять скоренько.
11.10.15.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612615
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.10.2015
автор: Георгій Грищенко