Біль.Стискає груди.
Наповнена вогнем і жалем.
З тобою поряд хочу бути.
Тебе також немає.
Ковток життя,що вже є рівним цій любові.
Що заманив мене у хащі ті,у ті діброви.
Як те щеня.Заскулене і змокле під дощем.
Я прориваюся крізь бурі під твоїм плащем.
Омана знов мене стрічає біля врат.
Чи є людина,що змогла все пережить?
Я думав - це кінец,але кохання- старт.
Була б можливість,я повернув би кожну мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612556
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2015
автор: Melaturia