Переступлю через себе.
Набираю номер, який обіцяв не набирати.
Так далеко від неба,
Що навіть пластик міряють у каратах.
Так далеко до неї. Від тебе.
Серце за ребрами, наче за ґратами.
Читаю класику.
Хтось радив у школах частіше її читати.
Люди за масками,
Хоч рідко хто був у справжньому театрі.
Перемоги поразками
Міряють бідні духом, що на гроші багаті.
Музика голосно,
Щоб не чути було шуму із вулиці.
Там тепер холодно.
Осінь сонця повільно позбулася.
В голову домисли,
Що планета крутилася і перевернулася.
Відчай обличчями,
Які вміють фарбувати рекламою кольоровою.
Кохають за звичаєм,
Спілкуються напівзрозумілою мовою
Закусують піцою,
Запивають етиловою розмовою.
Трамваї по колу,
А люди рухаються проти годинникової.
Частішають «знову»
І крики увечері замість колискової
Так догоратимуть дрова
Ватри суспільства сумиренної непокори
10.10.2015р.
(с) Кучерявий
#Кучерявий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2015
автор: (с) Кучерявий