[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=a5lOgI2YUjk[/youtube]
На столі парує чай із м"яти.
На всю хату пахнуть пироги.
Влаштувати вирішили свято:
Нам його дозволили боги.
Свято наше скромної Любові,
Що підносить ввись, забувши страх.
Та, що не кінчається журбою,
Селиться, як свято, у серцях...
Сядемо напроти, рука в руку.
Слізна не застелить пелена.
Не згадаєм більше ту розлуку...
Тільки про все видасть сивина.
Пахне рута-м"ята і весною,
Ніби повернулись солов"ї.
Щастя несумісне із журбою...
Відзначайте свята й ви свої...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2015
автор: Н-А-Д-І-Я