Сонце ясне виглянуло з хмар
і до мене заговорило:
"Не покидай синочку вкраїну свою,
рідную Батьківщину!".
Вітер тихо на вухо шептав
вона на рятунок чекає.
Лютий ворог на неї напав,
нищить її і вбиває.
Ставай солдатом в воєнний стрій
за неньку синочку борися,
бо настав дитино,час нелегкий,
сміливості наберися.
Україну свою у біді не кидай
бо вона тобі друга мати.
Перша буде у домі своїм
молитись за тебе й чекати.
Нелегко буде тобі в боротьбі,
але знай ти повинен триматись,
Батьківщина твоя горить у війні
і ти зможеш її врятувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612243
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.10.2015
автор: хризантемка