Не поспішай, зажди мене,
Ми разом підемо в дорогу,
Її ніхто не омине,
Коли підЕмо знано Богу..
Ми любимо свій рідний край,
Живімо ж доки є ще розум,
Ти, мила, в розпач не впадай,
Щоб не гриміли нервів грози.
Радіймо ж кожному вже дню,
Що зустрічаємо щоранку,
Йому я двері відчиню
Із самого серпанку.
Який красивий наший світ,
Зелені шати виднокраю,
Блакитне небо, птиць політ,
За щастя жити тут вважаю.
09.10.15.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612159
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.10.2015
автор: Георгій Грищенко