Подаруй мені крила, Любове,
Щоб злетіти, нарешті, у вись
Й не вертатися більше ніколи
Знов туди, де була я колись.
Щоб забути обмови, образи,
Розчинитись в блакиті небес
І не чути шмагаючі фрази
Із, нестерпно болючих, словес.
Не шкодуй подарунка, несила
Мені ношу важку цю носить.
Подаруй, я прошу, мені крила
Невагомості бажану мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611898
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2015
автор: Патара