Колись, ми зустрінемось знову,
Колись, ми знайдемо слова,
Для тієї неповторної п’єси,
Що зводить усіх нас довкола стола.
Колись, прокинусь я з ранку,
Колись, але не на світанку.
Я розбуджу тебе словами,
Тієї п’єси, що вже не між нами.
Колись, ми захочемо правди,
Що пошепки ходить між нами,
Тієї, що світить свічками,
І мовчки шукає правдиві слова.
Колись, не знаю, можливо в іншому житті,
Колись, можливо вже не на Землі,
Я буду писати чудові вірші,
І в мене буде безліч слухачів…таких як ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=61181
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.03.2008
автор: Violet